Успішна реформа децентралізації – рушій змін до Конституції

26 років Украна живе за Основним Законом, який свого часу визнали найдемократичнішим у Європі. За цей період він зазнавав чимало змін. Але ключовим фактором для оновлення цього документа стала децентралізація – найуспішніша реформа в нашій державі. Водночас чинна Конституція України досі не відображає повною мірою державницьких підходів до здійснення місцевого самоврядування в Україні.

В сьогоднішніх непростих умовах партія «Пропозиція» все ж вирішила обговорити це питання. І влаштувала експертну онлайн-дискусію.

Наприкінці минулого року в парламенті опублікували остаточний проект змін до Конституції. Втім повномасштабна війна, розв’язана Росією, відсунула цю тему на задній план, але аж ніяк не нівелювала її актуальність, каже Іван Фурсенко, радник Асоціації міст України та член Головної ради політичної партії «Пропозиція»:

«Потрібно змінювати Конституцію, щоб впорядкувати ті речі, які вже закріплені іншими законами, а також щоб стабілізувати реформу місцевого самоврядування. Потрібно фундаментально обговорювати ці речі, щоб до цієї дискусії долучалися в широкому сенсі, виносити основні положення на всеукраїнський референдум».

Іван Фурсенко, радник Асоціації міст України, член Головної ради політичної партії «Пропозиція»

Між тим, заступник виконавчого директора, директор з розвитку Всеукраїнської асоціації громад Ігор Абрам’юк підкреслив, що українське суспільство досі не вміє ставитися до законодавства так, як належить. І тому багато експертів відстоювали точку зору, що потрібно насамперед навчитись виконувати діючу Конституцію. Втім щодо реформи децентралізації, то війна довела її дієвість. Відтак саме час вносити її норми до Основного Закону:

«Вона показала, що громади під час війни є доволі міцними  осередками прийняття дієвих рішень на місцевому рівні. І це треба посилювати через зміни в Конституцію».

Ігор Абрам’юк, заступник виконавчого директора, директор з розвитку Всеукраїнської асоціації громад

Директор Інституту розвитку територій, експерт з питань територіальної організації влади Юрій Ганущак впевнений, що будь-які зміни до Конституції мають забезпечити розвиток держави на десятиліття. Тобто, не можна деталізувати в Конституції деякі норми. А серед того, що точно має бути зафіксовано, вважає експерт, це трирівнева система адміністративно-територіального устрою – область-район/повіт-громада:

«При цьому ми маємо опиратися на єдиний документ – Європейську хартію місцевого самоврядування. Не можна виходити за межі цієї хартії, за винятком тих речей, які мають політичний характер. Окрім того, я прихильник норми, яка передбачає перезапуск органів влади настільки часто, наскільки це можливо. Бо будь-яка влада бажає регенерувати і закрити двері для наступників. Хто має подавати зміни до Конституції? Моя думка – це депутати. Це буде гарантія того, що це буде загальний, а не політичний процес».

Юрій Ганущак, директор Інституту розвитку територій, експерт з питань територіальної організації влади

Водночас Юрій Ганущак наголосив, що не є прихильником внесення змін до Конституції найближчим часом. На його переконання, впродовж 5 років слід зробити законодавчі кроки для того, щоб Конституція була «як стиглий плід», щоб парламент голосував за випробувані на практиці зміни до Конституції, а люди розуміли, що вони позитивні.

Трирівневу систему адміністративно-територіального устрою підтримує і експерт Всеукраїнської асоціації районних та обласних рад Ігор Пілько. Він також звернув увагу на важливість районної ланки, яку через відсутність повноважень нині активно критикують:

«Ми відчинили двері в Євросоюз. Країна, яка нас найбільше підтримує, це Польща, яка має три рівні. І роль повітів ((районів) там далеко не остання. Для мене особисто існування районного рівня у повноцінному складі це питання раціональності коштів. Давайте візьмемо заклад для дітей з особливими потребами. Якщо кожна громада буде створювати його в себе, це буде вкрай нераціональне використання ресурсів. Саме такі заклади слід вивести на районний рівень і це буде правильно. І таких прикладів безліч. Делікатною темою є також розподіл повноважень між районним і обласним рівнями. Але її треба вирішувати, входячи з принципу субсидіарності і тверезого глузду, щоб знову ж таки раціонально використовувати публічні кошти».

Ігор Пілько, експерт Всеукраїнської асоціації районних та обласних рад

До слова, принцип субсидіарності – чіткого розподілу повноважень між прямою демократією громадян, місцевим самоврядуванням та державною владою – закріплений у програмі партії «Пропозиція».

Говорячи про субрегіональний рівень, директор з розвитку Всеукраїнської асоціації громад Ігор Абрам’юк звернув увагу на недосконалість виборчої системи:

«Ці органи мають обиратися за такою виборчою системою, яка буде забезпечувати представництво громад. Ми бачимо, що партизація районних рад точно не принесла результату. Тому що вони мають виражати спільні інтереси громад, а за партійних списків це апріорі неможливо. Треба напрацювати зміни до виборчого кодексу, які мають забезпечити таку виборчу систему, а потім закріпити цей принцип в Конституції»

При цьому держава має забезпечити рівний розвиток територій. Тоді мешканці будуть зацікавлені жити в будь-якій  громаді, вважає експерт Всеукраїнської асоціації районних та обласних рад, заслужений юрист України Микола Тітов.

«Наприклад, Красноградський район в Харківській області – 105 тисяч населення і Харківський район – мільйон 700 тисяч населення. Як можна порівняти можливості Харківського і Красноградського району?», – дивується правник.

Микола Тітов, експерт Всеукраїнської асоціації районних та обласних рад, заслужений юрист України

Він також додав, що децентралізація також оголила ще одну проблему – спроможності громад. Адже існують ТГ з населенням 4,5 тисяч і менше. Більшість з них не можуть забезпечити належний рівень життя своїм мешканцям.

Втім саме тут в нагоді стала так звана фінансова децентралізація, заявила членкиня правління Асоціації обласних та районних рад Олена Здор.

«Перший повноцінний фінансовий рік для всіх без винятку громад став своєрідним тестом. Бо вони реально побачили свої слабкі і сильні місця. Якщо раніше звучали меседжі типу «місто село не зрозуміє», «ви не розумієте наші проблеми», то вже цей бюджетний рік, рік проблем, рік реформ медицини, освіти показав, що треба амбіції свої трішки приглушити», – зазначила експертка, яка також очолює Василівську райраду Запорізької області.

Олена Здор, членкиня правління Асоціації обласних та районних рад

Водночас занадто великі громади – це теж проблема, справедливо зазначив Ігор Абрам´юк. Адже є питання управління, керованості, спільноти. Бо коли ТГ простягається на 70-80 км, а її голова за всю свою каденцію, можливо, і не доїде до крайнього села, то це вже не громада.

Широку дискусію у експертів викликало впровадження в Україні інституту префектів. Вони зійшлися на думці, що він потрібен. Однак орган, що призначатиме префекта, а також його повноваження – питання, які ще потребують вивчення.  

«Функція префектів – це координація діяльності центральних органів виконавчої влади на території і нагляд за органами місцевого самоврядування. В парламентсько-президентській державі їх має призначати уряд. Щодо повноважень, то вони мають бути чітко прописані в Муніципальному кодексі, на ухваленні якого вже кілька років наполягає партія «Пропозиція». Це потрібно для того, щоб кожен новообраний посадовець місцевого самоврядування, якого обрали люди, чітко розумів межі своєї відповідальності. Ці речі потрібно уніфіковувати законодавчо і на рівні Конституції», – наголосив Іван Фурсенко. І додав, що найголовніше, щоб префект мав відповідну освіту, досвід роботи, був кадрово підготовлений.

Ігор Абрам’юк наполягає на постійній ротації префектів. Термін повноважень не повинен перевищувати 3 роки, вважає експерт:

«Префект не має приростати до свого місця, обзаводитися різними корупційними зв’язками. Призначення на конкурсних засадах теж добре, тому що це буде професійний, кадровий резерв. Ще важливий момент: префекти мають бути в районах і в області з чітко розділеними повноваженнями».

А от щодо повноважень у учасників дискусії виникли різні точки зору. Юрій Ганущак, до прикладу, виступає за те, щоб місцеве самоврядування погоджувало проекти рішень з префектом. Тоді як заслужений юрист України Микола Тітов – іншої думки:

«Я за те, щоб префекта було право оскарження, але я проти того, щоб префект здійснював перевірки, акти складав, приписи робив. Тому що ми таким чином порушуємо Європейську Хартію, яку ратифікували ще в 1997 році. Якщо депутати прийняли рішення, а префект з ним не згоден – хай суд ставить крапку».

Між тим, на думку експертів, в проекті змін до Конституції невирішеними залишаються питання політичного штибу. Серед них – перейменування Дніпропетровської та Кіровоградської областей, а також повернення до історичної назви районів – повітів. При цьому є пропозиції взагалі виключити перелік областей з Конституції України, нагадує Ігор Абрам´юк:

«Це властиво для федеральних держав – вони мають чіткий перелік суб’єктів федерації. Тут величезна дискусія, багато політики навколо цього. Свого часу вирішили не чіпати обласні еліти, щоб дати децентралізаційній реформі завершитися. Бо вони могли чинити дуже сильний супротив. Але війна ставить багато крапок над «і». І хто його знає, можливо, дійсно вже назрів час переглянути межі деяких областей».

Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу, щоб бути в курсі найважливіших новин: t.me/proposicia