Валентина Стець: Сучасна система надання соціальних послуг
ВАЛЕНТИНА СТЕЦЬ, кандидат філософських наук, завідувач кафедри практичної психології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, волонтер Дрогобицького добровільного товариства захисту дітей та молоді з інвалідністю «НАДІЯ»
Процеси децентралізації кинули виклик сформованій в Україні системі надання соціальних послуг. Гостро постали питання про те, як мають взаємодіяти учасники системи в нових умовах, як має бути розмежовано повноваження між різними рівнями територіальних організацій у наданні послуг, яким чином стимулювати розвиток ринку соціальних послуг.
Сучасна система надання соціальних послуг за багатьма параметрами не відповідає вимогам сьогодення, міжнародним нормам і стандартам у сфері соціального захисту населення та не задовольняє потреби українського суспільства. Загалом вона залишилася, в багатьох випадках, доволі громіздкою, неефективною і характеризується надмірною централізацією і державною монополізацією надання соціальних послуг, базується на непрозорих пільгах і неефективних соціальних грошових виплатах, які надаються забюрократизованою широкою мережею державних і комунальних закладів соціального захисту та соціальних служб.
На сьогодні в Україні відсутній комплексний підхід і дієві механізми надання всебічної допомоги конкретній особі, що сприяла б виведенню людини зі стану бідності, соціальної ізольованості, складних життєвих обставин, запобіганню, зменшенню або усуненню соціальних проблем та ін.
На жаль, наразі надання соціальних послуг не є пріоритетним напрямом діяльності для місцевої влади. Їм приділяється значною менше уваги, ніж освітнім та медичним послугам. У результаті на місцях зберігається низка суттєвих проблем: відсутність регулярного механізму визначення потреб мешканців у соціальних послугах; незабезпеченість громад соціальними працівниками; застарілість та неефективність наявного механізму фінансування соціальних послуг; слабка співпраця між органами місцевого самоврядування сусідніх громад тощо.
Низька пріоритетність системи надання соціальних послуг призводить до виділення фінансових ресурсів за залишковим принципом, коштів вистачає лише на її підтримку, що не передбачає розвитку. Функції соціального захисту на місцевому рівні фінансуються здебільшого за рахунок цільової субвенції з державного бюджету. Проте більшість цих коштів витрачається не на надання послуг, а на утримання установ та оплату працівників. Місцева влада довший час була не в змозі забезпечити ефективне фінансування системи надання соціальних послуг у громаді, більше того, не мала розуміння, яким саме чином потрібно оновлювати цю систему, а також не вміла чітко планувати необхідні видатки на соціальні послуги.
Сьогодні в контексті децентралізації органи місцевого самоврядування мають шанс отримати більші можливості та повноваження, що вимагає від них активнішої участі у наданні соціальних послуг відповідно до потреб громадян. Теоретично громади здатні краще за центральні структури забезпечити адресність та обґрунтованість надання соціальних послуг, визначити фактичну потребу у них серед членів громади.
Сучасна система соціальних послуг потребує дієвого фінансово-економічного механізму, зокрема необхідно:
- розробити стандарти забезпечення громадян соціальними послугами у громаді;
- розробити механізми закупівлі соціальних послуг у недержавних суб’єктів за рахунок бюджетних коштів;
- проаналізувати фактичні витрати установ соціального захисту з метою визначення доцільності існування мережі таких установ на місцевому рівні, виходячи зі співвідношення попиту та пропозиції на соціальні послуги.
Функціонування сучасної системи соціальних послуг потребує:
- організувати ефективну систему обліку потенційних одержувачів різних видів соціальних послуг, тобто створити єдиний реєстр осіб, які перебувають допомоги;
- ефективного інформування населення про перелік соціальних послуг, їх зміст і порядок надання у формі, доступній для сприйняття особами з будь-яким видом порушення здоров’я;
- впровадити державні стандарти соціальних послуг та розробити і запровадити індикатори якості соціальних послуг;
- розробити критерії визначення потреби у послугах та оцінювання спроможності суб’єктів надавати якісні соціальні послуги шляхом впровадження ліцензування та соціального замовлення та ін.;
- здійснити заходи щодо забезпечення прозорого залучення громадських організацій до надання соціальних послуг громадянам за рахунок державного та місцевих бюджетів;
- удосконалити управління державними видатками на соціальні послуги з метою їх раціонального використання;
- децентралізувати управління та підсилити роль місцевого самоврядування щодо визначення потреби, планування, фінансування та організації надання соціальних послуг;
- координувати діяльність суб’єктів системи надання соціальних послуг на місцевому рівні;
- вдосконалювати існуючі та створювати нові види соціальних послуг, враховуючи регіональний контекст;
- створити для надавачів соціальних послуг усіх форм власності рівні умови;
- забезпечити підвищення професійної компетентності / кваліфікації працівників надавачів соціальних послуг;
- розробити сучасну систему моніторингу й оцінки якості наданих соціальних послуг та ефективності роботи соціальних служб.
На нашу думку, децентралізація соціальних послуг посилить відповідальність органів місцевої влади за якість, фінансове забезпечення, вибір надавача соціальних послуг, адже вони перебувають найближче до потреб людей, тому краще можуть визначити ті категорії населення, які в конкретному регіоні потребують пріоритетної уваги і допомоги, оперативно виявити та надати об’єктивну інформацію щодо потреб малозахищених громадян, кількості бенефіціарів і ступеня серйозності проблеми, а також раціональніше можуть розподілити державні кошти залежно від пріоритетів і потреб своїх територіальних громад.
Процес децентралізації сприятиме покращенню планування майбутнього попиту на послугу, дасть змогу розширити доступ осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги та соціальних послуг, а також враховувати потреби в соціальних послугах і місцеві особливості їх надання тощо.
Тісна співпраця з недержавними громадськими організаціями на державному, регіональному, місцевому рівнях, соціальне партнерство та соціальне замовлення, конкурентне середовище між державою, недержавними організаціями і приватними структурами сприятиме створенню та розвитку ринку соціальних послуг, покращенню якості соціального обслуговування громадян шляхом впровадження багатьох сучасних та ефективних методик, які використовують неприбуткові організації, і скорочуватиме витрати на виробництво соціальних послуг, що дають змогу їх здешевити, створити можливість людям самостійно вибирати заклад і форми отримання соціальних послуг.
Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу, щоб бути в курсі найважливіших новин: t.me/proposicia
