Назарій Поліщук: «Рівне не зуміло скористатися шансами, які давала реформа децентралізації»

Рівне опинилось затиснутим між кількома сільськими ОТГ. Реформа децентралізації в місті так і не запрацювала. Про те, що місто не змогло створити спроможної ОТГ, у чому проявляється згортання децентралізації, як зупинити неконтрольовану забудову та розбазарювання бюджету, спілкуємось із депутатом міськради, керівником обласної організації партії «Пропозиція» Назарієм Поліщуком.

Наскільки представники місцевого самоврядування були залучені до формування нового адміністративно-територіального устрою?

Якщо говорити конкретно про Рівне, то наша головна проблема навіть не в тому, чи консультувалися з нами, а в тому, що місто не зуміло скористатися шансами, які давала реформа децентралізації. Ми не приєднали жодної сільської ради, окрім Квасилівської, яка автоматично доєдналася до міста, бо не увійшла в жодне інше ОТГ. Місто опинилось затисненим між кількома сільськими ОТГ. Це негативно вплине і на Рівне, і на ці села. Адже місту треба територія, щоб розростатись, залучати інвесторів, а села могли скористатися значно більшим бюджетом міста для відновлення інфраструктури, але, на жаль, цю можливість утрачено.

Чому?

Спочатку місцева влада не хотіла йти на перевибори. А коли були внесені зміни в законодавство, які дозволили обласним центрам приєднувати села, то процеси об’єднання вже пішли далеко вперед. З одного боку, керівництво міста не знайшло аргументів, щоб переконати жителів прилеглих сіл об’єднатися з обласним центром. А з іншого – спрацював високий антирейтинг міських керівників. Мешканці сіл, які знають, як відбувається управління в Рівному, вирішили, що ліпше обрати своїх, ніж приєднатись до обласного центру і не мати впливу на ухвалення рішень, хоч це і погано для всіх.

Представники місцевого самоврядування неодноразово заявляли про те, що в країні фактично призупинена децентралізація. Ба більше, почався її відвертий відкат назад, у бік централізації. Чи бачите ви такі процеси?

Згортання децентралізації помітно неозброєним оком. Реформа мала передбачати не тільки об’єднання громад, не просто передачу на місця додаткових повноважень, а й бюджетну децентралізацію. А ось цього якраз і немає. Видаткова частина в органів місцевого самоврядування зросла, а ось податків на місцях більше не стало лишатись. Це один аспект.

Другий аспект – це намагання виконавчої влади підпорядкувати собі органи місцевого самоврядування. Їм мало впливу через керівників держадміністрацій, і це, як на мене, кричуще неправильно. Адже органи місцевого самоврядування – це запобіжник від монополізму виконавчої гілки влади. Туди людей обирають за механізмом призначення і принципом особистої відданості, і це часто не відповідає інтересам громади. А в органи місцевого самоврядування керівників обирають за принципом прямих виборів, і туди йдуть люди, які мають авторитет, яким довіряють і які при ухваленні рішень керуються інтересами громади, а не власними чи корпоративними.

Якою, на вашу думку, повинна бути ефективна реформа децентралізації? Що потрібно завершити чи доопрацювати передусім?

Виконавча влада має гарантувати незалежність органів місцевого самоврядування в ухваленні всіх господарських рішень. Потрібно запровадити інструменти, які допоможуть створити точки росту, щоб забезпечувати потреби громад, адже керівникам на місцях набагато краще видно, що потрібно для людей, ніж із Києва. На місцях має залишатися щонайменше 60% зібраних податків. Тоді можна буде говорити про спроможні громади. Бо зараз виходить так, що ті функції, які має здійснювати виконавча влада, перекладено на органи місцевого самоврядування, а кошти все одно йдуть нагору.

В останні тижні зростає кількість хворих на COVID-19. Яка зараз ситуація в Рівному? Наскільки епідемія впливає на життєдіяльність міста?

Ситуація з COVID-19 у нас контрольована. Кількість хворих, дійсно, зростає, але жодної паніки немає. Люди звикли до цього стану, їх уже не лякає статистика, як раніше. Для економіки це, звісно, стало ударом. Недобір у бюджет у нас очікують орієнтовно на рівні 10%, це майже 150 млн грн. Постраждав бізнес, особливо малий і середній, люди, які мають стосунок до громадського харчування, сфери обслуговування населення. Але загалом Рівне задовільно впоралось із цим викликом, хоча показники порівняно з іншими обласними центрами і є високими. Єдине, що я вважаю, що обмеження на пільговий проїзд у транспорті треба було скасувати раніше.

До 15 серпня Мінфін мав доробити проект бюджету на 2021 рік і подати на розгляд Кабміну. Чи враховані ваші інтереси в цьому проекті? Чи залучали вас до обговорення?

Поки що я можу сказати лише про те, на що ми попросили фінансування з державного бюджету. Це кошти на реконструкцію дитячого садочка по вулиці Коновальця, 16. Це довгобуд, який можна було б звести ще 10 років тому, але, на жаль, це питання не було в пріоритеті у керівництва міста. В результаті майже збудований дитячий садочок розвалюється, а в тому районі найбільш концентровано проживає населення і дитячий садочок украй потрібен. 100 мільйонів гривень на добудову в міста немає, тому дуже сподіваюсь на державне фінансування. Побачимо, чи нас почують.

Кілька днів тому Рівненську міську раду пікетували через недобудови. Як удалося розв’язати проблему людей?

Цими днями міськрада розглядала питання ошуканих вкладників скандального будівництва ЖК «Флагман», «Шоколад» та «Ерсте Хаус». Як вийти із ситуації – було дискусійним питанням, та все ж пішли на компроміс. Ми мусили йти назустріч людям, адже 250 сімей залишились без коштів і житла; хтось віддав останнє, а хтось і в кредити заліз. Вийшли із ситуації таким чином, що компанія «Смарт груп» завершить ці недобудови, в обмін на дозвіл на спорудження на іншій їхній ділянці.

Я в цьому питанні підтримав ошуканих вкладників, але переконаний, що треба шукати корінь проблеми і притягти до відповідальності всіх винних. Адже саме міська влада завела цих будівельників-аферистів у місто Рівне. Це міська рада дала право управлінню капітальним будівництвом передавати в суборенду будь-кому не на конкурсних засадах земельні ділянки для будівництва багатоповерхових будинків. І це управління капітального будівництва передало низці афільованих між собою компаній право на забудову цілого району. І сподіваюся, що правоохоронні органи все ж таки дійдуть правильного висновку і притягнуть усіх винних, які були залучені до цієї афери, до відповідальності.

Ви опікуєтесь питаннями житлово-комунального господарства. Як можете оцінити ситуацію, що склалася зараз у місті щодо цього питання?

Ситуація в ЖКГ бажає кращого. Особливо складно з мережами. Їх прокладали в період розбудови міста. А це 70, 60 років тому. Відповідно, значна частина зношена. Місту однозначно необхідна окрема програма модернізації мереж, особливо теплопостачання. Адже значні тепловтрати впливають і на тариф, і на якість надання послуг. Щоб модернізувати мережі, треба брати європейські кредити – з одного боку, з іншого – контролювати якість робіт. Потрібна інвентаризація всіх мереж, розуміння, які саме ділянки першочергово потребують заміни чи ремонту. Треба таким комплексним шляхом рухатися. Тобто треба мати бажання. І ставити мету не освоїти бюджет, а досягти результату.

Ще один серйозний виклик – це практично відсутність зливової каналізації, яка була би здатна приймати велику кількість води в пікові періоди атмосферних опадів. У результаті в місті після значних злив утворюється кілька десятків місць, які суцільно затоплені, по яких навіть транспорт не може проїхати. Це однозначно буде виклик для наступної каденції депутатів.

Є проблема в місті із забудовами, особливо в центрі, в рекреаційних зонах. На догоду забудовникам із підтримкою мінімальної кількості депутатів виростають величезні будинки, які створюють значне інфраструктурне навантаження і часто зведені зі значними порушеннями. Зокрема, мова йде про парк Басів Кут. Я, як депутат, упродовж останніх років боровся проти будівництва там багатоповерхівок. Одну ділянку вдалось захистити, але, на превеликий жаль, на іншій ділянці міська рада з мінімальною кількістю голосів дала старт будівництву великого житлового комплексу, в результаті чого буде потерпати рекреаційна зона. Це інтерес місцевої влади, бо вона дала за це голоси.

Є проблема і з залученням підрядників. На жаль, чимало об’єктів у Рівному реалізовані поза конкурсом, що впливає на ціну і якість. Це така політика влади, мовляв, ліпше ми виберемо перевіреного підрядника, ніж іти на конкурс і не зрозуміло, хто буде. Це треба міняти. Адже прозорий вибір підрядників створить конкуренцію, а це, своєю чергою, здешевлює послуги. Я прихильник того, щоб підтримувати комунальні підприємства, а не віддавати все приватним. Наше комунальне підприємство здатне виконувати значно більше робіт, ніж йому дають.

Найбільш удалий напрям, який реалізували у сфері ЖКГ в останні роки – це програми підтримки ОСББ. І як голова комісії я послідовно виступав проти збільшення частки фінансування програм тепломодернізації від ОСББ. Вона повинна становити максимум 20%. А 80% має компенсувати місцевий бюджет. Так було 2015 року, і це працювало. Пізніше частку збільшили до 40%. Я голосував проти цього.

Але ж бюджет усе одно компенсує 60%. Це ж теж немало?

Ми проводили опитування серед 362 голів ОСББ, переважна більшість висловились, що частка фінансування з боку громади 40% є непосильною для них. У нас найбільше платників податків живуть саме в багатоквартирних будинках, і ми маємо максимально ефективно використовувати їхні кошти. Упродовж останніх десятиліть ЖЕКи неналежно виконували свої обов’язки, збирали гроші, а не стежили за підтриманням житлового фонду. На мій погляд, цей тягар має взяти на себе міський бюджет. І програми з утеплення, модернізації внутрішніх мереж має на 80% фінансувати бюджет, і тоді було б набагато більше людей, які були б здатні взяти участь. Наприклад, щодо ліфтів, частка громади – 20%; якби було 40%, то ніхто б цього не робив. Уявіть, ліфт коштує мільйон, із сім’ї треба було б заплатити 13 тисяч. Це було б непосильно. Зараз умовно одна квартира платить 5–6 тисяч на модернізацію ліфта.

А звідки на це взяти кошти?

Потрібно просто раціонально використовувати кошти міського бюджету. Подивімося хоча б на будівництво стадіону «Авангард». Стартова вартість була орієнтовно 120 мільйонів іще 2017 року. Вже 110 мільйонів потрачено з бюджету, але рівень готовності, можливо, сягає 1/3. Уже було заявлено, що вартість буде понад 300 мільйонів. А може, добереться і до півмільярда? Скажіть, місту дійсно потрібен такий дорогий інфраструктурний об’єкт, при тому що ні з державного, ні з обласного бюджетів на нього не дали ні копійки?

Якщо ми кажемо, що завдання стадіону – зробити доступним і популярним спорт, то чи не було б краще за ці кошти побудувати 300 дитячих і спортивних майданчиків – і спорт став би доступним у кожному дворі? Та для нашого міста і стільки не треба. Ці кошти можна було би спрямувати на тепло-, енергомодернізацію, програми підтримки тих же ОСББ. На мій погляд, рішення про реконструкцію стадіону було недоцільним і я за нього не голосував. Знайти кошти можна, якщо ставити за мету ефективну роботу, а не заробіток для наближених підрядників.

Як ви оцінюєте стан підготовки до місцевих виборів? Із якими основними загрозами ми можемо зіткнутися під час їх проведення?

Із негативу я відзначив би надмірний фінансовий ресурс кандидатів і засилля реклами в інформпросторі. Це збиває з пантелику людей. А важливо зрозуміти, що партійні лідери, які сидять у Києві і зараз вкидають гроші у рекламу, не будуть відстоювати інтереси людей у місцевих радах. Працювати на благо громади можуть лише місцеві люди, які мають досвід і відповідний рівень підготовки.

Деякі експерти на тлі того, що ЦВК своєю постановою віддала контроль над більшістю виборчих комісій представникам «Слуги народу», вважають, що тотальний контроль може призвести до зловживань. Чи є загроза фальсифікації виборів?

Дійсно, ми бачимо з боку центральної влади, що вона працює не для запуску інструментів, які полегшать виборчий процес, а навпаки, створює перепони. Ухвалення таких рішень негативно вплине на встановлення результатів. В опозиційних сил суттєво додасться роботи у встановленні дійсних результатів виборів.

Ви очолили Рівненську обласну організацію «Пропозиції». Чому обрали саме цю партію та ще й узялись за її розбудову?

Я вирішив приєднатися до «Пропозиції», щойно дізнався про створення партії на основі об’єднання міських голів, представників місцевого самоврядування. Мені імпонує один із засновників – міський голова Дніпра Борис Філатов. За його діяльністю стежу ще відтоді, як він був депутатом Верховної Ради; вболівав за його перемогу, коли він висунувся на посаду мера міста Дніпра. Обравшись до міської ради 2015 року, я ознайомився із вдалими практиками місцевого самоврядування, які реалізовує місто Дніпро. Мені подобається, що партія об’єднує дійсно професіоналів своєї справи. Це і обмін досвідом, і взаємодопомога, і значно потужніша політична вага.

Із кого складається команда «Пропозиції» на Рівненщині?

Це депутати міської ради, депутати райрад, ОТГ, громадські діяч. Це ті, хто готовий об’єднуватись навколо спільних цінностей, насамперед професіоналізму. Це люди, які здатні якісно працювати на громаду і вже гарно зарекомендували свою роботу.

Які основні завдання ставить перед собою команда «Пропозиції» на Рівненщині? Над чим зосередите свою роботу?

Основні завдання, які ми ставимо собі в місцевих радах – це контроль за витратами з місцевих бюджетів, якісне використання ресурсів громади, передусім землі. Земля повинна працювати на розвиток, а не бути розбазарена. Вона має стати основою для точок зростання.

Друге завдання – це забезпечення міст і містечок якісними комунальними послугами. Ми братимемо курс на енергомодернізацію, адже що більш енергоефективні будинки, то менше витрата енергоносіїв і, відповідно, економія коштів насамперед жителів міста. Ми ініціюватимемо скорочення частки фінансування для ОСББ, щоб програми стали доступні для людей.

Значну увагу слід приділити утриманню дорожнього господарства, із цим величезна проблема в країні.

Також працюватимемо в напрямі розвитку медицини. Здоров’я має стати пріоритетом номер 1. Потрібні муніципальні програми профілактики захворювання. Ми маємо забезпечити, щоб на належному рівні надавали першу медичну допомогу і приділяли увагу не тільки серцево-судинним хворобам, а й онкології.

В освітньому напрямі ми ініціюватимемо припинення практики збору коштів із батьків на ремонти закладів. Це треба робити за кошти міста.

Ну і, звісно, буде приділена увага наповненню бюджету. Місто має йти назустріч бізнесу у створенні робочих місць, дати прозорий, легкий спосіб до викупівлі земельних ділянок, розташованих під об’єктами нерухомості, щоб капіталізувався бізнес. Потрібно зробити все, аби підприємцям стало вигідно вийти з тіні. І так ми наростимо обсяг надходжень до бюджету завдяки збільшенню ПДФО. Особливу увагу треба приділити використанню комунального майна: його не можна відчужувати за копійки за схемою невід’ємних поліпшень. Цей інструмент потрібно забрати у міського голови, це має вирішувати рада, аби бізнес бачив, що всі в рівних умовах, і не було такого, що своїм даємо, а чужим – ні. Тобто завдання – створення однакових для всіх правил.

Весною ви стали керівником Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області. Розкажіть, чому вирішили цим займатися і як Вам удається поєднувати роботу і в міськраді, і на Волині, і партійну?

За освітою я геоінформатик, займався науковою роботою на кафедрі гідромеліорацій Національного університету водного господарства та природокористування. Це дуже цікава робота. Я звик поєднувати різні напрями в роботі, паралельно з міськрадою працював заступником голови ОТГ, і при цьому, напевно, єдиний із депутатів, хто не пропустив жодної сесії та жодного засідання комісії. Я сам виходець із багатодітної родини, тож звик працювати понаднормово. Дружина і дитина теж нормально сприймають мій ритм життя, що рано встаю і пізно повертаюся. Слава Богу, вистачає сили і бажання. Я люблю свою роботу, мені це приносить задоволення.

Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу, щоб бути в курсі найважливіших новин: t.me/proposicia