“Ми ніколи цього не забудемо, не пробачимо і знайдемо тих, хто це зробив” – мер Дніпра Борис Філатов

Борис Філатов, міський голова Дніпра, співзасновник партії “Пропозиція”

14 лютого минув місяць з дня трагедії у Дніпрі, коли внаслідок влучання надзвукової крилатої протикорабельної ракети Х-22 в багатоповерхівку загинуло 46 людей. Міський голова Дніпра, співзасновник партії «Пропозиція» Борис Філатов разом з іспанськими медіа побував біля зруйнованого будинку на своєму рідному мікрорайоні «Перемога». Він розповів іноземцям жахливі подробиці цього теракту, підтримку постраждалих та про плани міської влади облаштувати тут меморіальний сквер.

—————————————————————————————————————-

Ми знаємо, що Ви народилися в цьому районі. Що Ви відчули, коли дізнались, що сталася трагедія, в якій загалом загинуло 46 людей?

Це моя особиста трагедія. Я тут народився і виріс. В іншій частині цього будинку, наприклад, живе мій товариш, з яким я просидів в школі за однією партою всі 10 років. Він вижив, але в його родини був такий шок, що вони мені зателефонували лише через три дні, бо не могли прийти до тями… Це удар в серце. Наприклад, на першому поверсі зруйнованого будинку донедавна працював риболовецький магазин. А в дитинстві тут була кулінарія, куди я ходив по продукти. Трохи далі видно будинок, в якому я народився – буквально 300-400 метрів. Там пройшло моє дитинство, і там досі живе моя рідна сестра. Тут жили і живуть мої однокласники. А он і школа, в якій я навчався. А тепер тут загинуло 6 дітей… Лише один приклад – ціла родина приїхали з Одеси – 7 осіб. 5 людей загинуло. Двоє – в лікарні. Дівчина Марина, яка вижила, це подруга мого племінника…

Що робить міська влада для тих людей, які вижили, але все втратили, і для тих сімей, родичі яких загинули?

В нас було декілька варіантів, але ми пішли шляхом виплати грошей. Зараз я поясню чому: звичайно, ми можемо відбудувати тут все, відновити. Але це буде неправильно, бо це буде будинок-горе, будинок-кладовище, бо це місце жахливої трагедії. І якщо тут навіть побудувати новий під’їзд – як цим людям тут жити? Вони ж будуть щодня згадувати цей жах, бо забути таке неможливо. Саме тому ми виплачуємо грошима – від 50 000 тисяч доларів в перерахунку. І кожен як хоче, так і буде розпоряджатися грошима. Можливо, хтось взагалі захоче поїхати в інше місто і там придбати житло. За допомогою звернулися 230 людей.

Чи є достатньо грошей для всіх?

В нас три транші: перший – це міська влада, другий – обласна влада і третій – бізнесмени, зібрали 103 млн.грн. Тобто 1 мільйон виплачує місто, 1 мільйон – область і 1 мільйон – бізнес.

Що буде на місці цього будинку?

Ми зробимо меморіальний сквер в проході, а постраждалі будівлі – ми вже провели дослідження – будемо відновлювати.

Ми знаємо, що з початку повномасштабної війни багато людей виїхали, зокрема, і з Дніпра. Потім багато також і повернулися. Але після цієї трагедії Ви не думаєте, що люди почнуть втрачати оптимізм і знову тікати за кордон?

Зараз я не бачу такої тенденції. Люди вже втомились боятися. Хоча й добре розуміють, що це терор. Ситуація ж зрозуміла – ось там за річкою теплова станція, яку вони хотіли розбомбити ракетою. Але ж в них така «високоточна» зброя, що вона перелетіла через річку і потрапила в будинок. Але це все одно не можна вважати помилкою – це терор. Тому що ракета, про яку ми говоримо, Х22 – це ракета, яка будувалася в радянський час і призначена для того, щоб знищувати авіаносці. В неї бойова частина 950кг. І її запускають у відкритий океан, вона обирає найбільшу ціль. І саме цей найбільший в районі будинок і став цією ціллю. Відтак її застосування по місту – куди б вони не цілили – по станції чи будинку – це воєнний злочин.

Ми бачили Вашу бурхливу реакцію на заяву тепер вже колишнього радника голови Офісу Президента Олексія Арестовича, який припустив, що на будинок впала ракета протиповітряної оборони…

Я з самого початку війни говорив і публічно і не публічно про те, що Арестович дозволяє собі робити шкідливі заяви. Так, ми живемо у вільній країні, і у нас всі можуть говорити, що хочуть, – ми воюємо за свободу та демократію. Але проблема в тому, що він виступав як офіційна особа і його заяву сприймали як офіційну позицію. Я говорив неодноразово ще до цієї історії в Офісі Президента, що Арестовичу потрібно закрити рота. І зрештою ця історія стала крапкою в його кар’єрі. Всі знають, що після його висловів була заява речника Путіна Пєскова – Арестович просто зробив колосальний подарунок російській пропаганді. На наступний день після його заяви сюди приїхали такі відомі на весь світ ЗМІ як Reuters, AI Jazeera, CNN і багато інших і всі питали: так це правда, що заявив Арестович? Це просто жах…

Як би Ви оцінили роботу Президента Зеленського, його роль у війні?

Він все робить правильно. Ми повністю його підтримуємо. В нас є дискусії щодо внутрішньої політики. Бо так склалося, що місцеве самоврядування Президент часом не розуміє, а інколи відверто не любить. Але це наша внутрішня дискусія, а щодо війни він діє цілком правильно, і ми його повністю підтримуємо.

Як ви думаєте, хтось колись заплатить за цю трагедію?

Однозначно. Ми ніколи цього не забудемо, не пробачимо, знайдемо тих, хто це зробив. Знаєте, коли почалася війна у 2014 році, дуже багато українських патріотів говорили – ми повинні стати як Ізраїль. І ми вже ним стали, бо ця війна – на десятиріччя. І ми так само, як Ізраїль, будемо мстити своїм ворогам – для нас це росіяни – все життя.

Коли ми говорили з Вами в травні минулого року, Ви були сповнені оптимізму щодо перемоги. Зараз оптимізм залишився?

В нас не залишається іншого виходу. Ми живемо оптимізмом, надією і вірою в нашу Перемогу. Це ж не тільки  війна на знищення суверенітету і незалежності – це війна на знищення нації. Крім Перемоги в нас немає альтернативи.

Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу, щоб бути в курсі найважливіших новин: t.me/proposicia