Дмитро Биков: У Держбюджеті на наступний рік видатки на розвиток регіонів зменшили, а на утримання Офісу Президента і силових структур збільшили

Наступ на місцеве самоврядування у цифрах. Частка  в проєкті Держбюджету  на розвиток регіонів складає всього 3%, і це при тому, що на старті децентралізації були роки, коли цей показник сягав  до 10%. Про те в яких фінансових умовах житимуть громади в наступному році, і чому з регіонів гроші забираються на гору спілкуємося з фінансистом, викладачем економіки, кандидатом на посаду Сквирського міського голови від партії «Пропозиція» Дмитром Биковим.

Оцініть, будь-ласка, проєкт Держбюджету на наступний рік з точки зору місцевого самоврядування, що у ньому закладено?

На розвиток регіонів закладено всього 33,4 млрд грн. Комусь може здатись, що це чимала цифра, але насправді це всього 3% доходу бюджету. І це дуже мало. Були роки після запуску децентралізації, коли на розвиток регіонів закладалось до 10%. При цьому податкова база самих місцевих бюджетів не змінилась. Тобто ми бачимо, що іде пряме скорочення фінансування громад. І показово, що при цьому витрати на  державні органи і апарат зростають. Приміром, на утримання Офісу Президента заклали  на 39% більше коштів, зростають витрати  на утримання силових органів  – СБУ, МВС, ГПУ. І прикриватися тут зростанням мінімальної зарплати – це смішно, тут ніяка арифметика не сходиться.

А в чому справжня причина такого перерозподілу фінансування?

Все просто насправді. Коли через Фонд регіонального розвитку ідуть кошти в громади, чітко видно, куди саме вони були направлені, на які конкретно проєкти. Це легко прослідувати, що було збудовано  дорогу, стадіон, амбулаторію. Коли ми говоримо про утримування Офісу Президента, силових органів – по суті це некеровані кошти. Це так само, як колись фінансувалась охорона здоров’я – гроші давались на конкретний заклад і що з ними там творилось ніхто не знав. Чому зараз усі проти НСЗУ? Бо великий дерибан закінчився. Почався систематизований облік доходів, послуг та їх надавачів, і кошти можна прослідкувати.

Ось чому державі не вигідно надати кошти на регіональний розвиток і йде постійне урізання, бо там кошти працюватимуть на людей. Їм краще направити гроші  на органи, не контрольовані у питанні корупції і відмивання. Це ніколи не наблизить нас до Європи. В Європі регіональний розвиток і децентралізація максимальні. Наша ж система більше схожа на перевернуту децентралізацію, щось на кшталт Росії. Якби ми дійсно рухались європейським шляхом, то ми б побачили суттєвий, поетапний розвиток громад. Навіть за останні 4 роки, коли ресурсна база громад зросла в кілька разів, ми уже побачили укріплення місцевого самоврядування.  Тому держава і намагається забрати гроші назад, перетягнути ковдру на себе.

Яким в ідеалі повинен бути розподіл надходжень від податків, що має іти в центральний бюджет, а що лишатись на місцях?

Коли ми говоримо про децентралізацію по-європейськи, то 80% доходів, які збираються на місцях, там і залишаються. І 20% надходить до бюджетів центрального рівня для утримання міністерств, відомств. У нас все навпаки. Держава забирає собі повністю  найбільший податок –  ПДВ. Для розуміння, його частка в державному бюджеті понад 40-45%. Забирає 40%  ПДФО – це теж великі гроші, забирає податок на прибуток, ну і ще низку податків.

А тепер порівняйте Україну і Європу, ми на власні очі можемо побачити, що при їхній схемі фінансування рівень і  якість послуг, рівень життя населення на місцях значно кращі. У нас  розвиток громад є, але далеко не такий, яким міг би бути. Якщо ви детально вивчите бюджет, то побачите наскільки там  розгалужена система дотацій для олігархічного бізнесу. Сила-силенна ресурсів іде на підтримання їхньої життєдіяльності, на галузі, які не доцільно підтримувати, які неконкурентоздатні. Свого часу Маргарет Тетчер припинила дотування вугільної галузі, 10 років їй це пригадували, але потім коли побачили, що бюджет вивільнив величезну кількість ресурсів британці їй сказали дякую. Якщо ми хочемо прогресивного розвитку, то схема  розподілу податків у нас має бути така ж, як в Європі –  80% коштів мають залишатись на рівні органів місцевого самоврядування і там слід вирішувати, на що їх витратити, менеджери на місцях краще знають, що треба громаді.

Чи доцільно надати місцевому самоврядуванню такий інструментарій як «податкові пільги» для якихось конкретних підприємців, щоб вони мали змогу розвинутись?

Інструментарій підтримки бізнесу може бути, але умови мають бути рівні, щоб не було «своїх» і «чужих». Якщо підтримується якийсь напрям, то підтримка має бути рівною для всіх, хто в ньому працює. Але питання податків у нас не найбільш гостре. У нас є система єдиного податку, фізичних-осіб підприємців, які дозволяють розвинутись,  значно важливіше, щоб бізнес відчував себе захищеним. Головне  – дати бізнесу «зелене світло»  – тобто ніяких затримок в оформленні документів, максимальну прозорість, коли бізнес бачитиме, що прийшли нормальні менеджери, він підтягнеться, буде реєструвати підприємства на території громади і давати їй розвиток, сплачувати тут податки. Бізнесу потрібна можливість стабільно, довгостроково планувати свою роботу, хоча б на 5-10 років вперед.  

Які функції мають бути у місцевого самоврядування, щоб воно могло впливати на пожвавлення економічної активності у громадах?

Менеджмент на місцях повинен мати максимальне зацікавлення в розвитку бізнесу. Ми в партії «Пропозиція» говоримо, що потрібно прийняти Муніципальний кодекс, який чітко розділить повноваження між місцевим самоврядуванням і центральною владою. Основи муніципального законодавства є у більшості країн. Бо ніхто за місцеве самоврядування не знає краще, що треба громаді. У нас думку громади взагалі ніхто не запитує. А більшість функцій мають бути саме у місцевого самоврядування, але з контролем громадськості, який унеможливить  корупційну складову через так звані «мутні тендери». Тоді буде максимальний кумулятивний ефект розвитку. Громади повинні мати змогу  довгостроково планувати свій розвиток, скажімо, за жоден бюджет не можливо за рік побудувати усі дороги, але якщо займатись цим планово з року в рік, то можна все зробити.

Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу, щоб бути в курсі найважливіших новин: t.me/proposicia