Центральній владі не варто лізти в кишеню місцевого самоврядування, – Борис Філатов

Джерело: Obozrevatel

“Опитування Зеленського” під час проведення місцевих виборів 25 жовтня має підвищити активність симпатиків провладної сили, яка завалила всі обіцянки, – про це в інтерв’ю OBOZREVATEL розповів мер Дніпра Борис Філатов. На його думку, “демоверсія” всеукраїнського референдуму антиконституційна та незаконна. Політик також розповів про виконання власних обіцянок у Дніпрі і про занепокоєння лідерів партії “Пропозиція” штучним спотворенням реформи децентралізації з боку чинної влади.

– Клони та чвари кандидатів дрібнішають на тлі битви титанів – колишніх партнерів Ігоря Коломойського – Геннадія Корбана, президента Зеленського та мера Філатова. Для вас це найбрудніша кампанія? І можливо, найнебезпечніша?

– Справді, я проходив різні кампанії й досить складні. Не виняток і 2015 рік. Але ці перегони, напевно, поставлять рекорд абсурдності й небезпечності. Адже триває безпрецедентний тиск адміністративного ресурсу, порушують сфабриковані й політично вмотивовані кримінальні справи, бачимо повну бездіяльність ЦВК, торгівлю квотами з боку політичних партій у територіальних виборчих комісіях. Хуліганські напади, переслідування. У мене жбурляють і зеленкою, і нашатирем. Такого я не міг очікувати.

А якщо говоримо про абсурдність, то вона полягає в тому, що воюють не зі мною. Вони (центральна влада) воюють із територіальною громадою, з містом Дніпром. Наприклад, кейс із метро: намагаючись збити мій рейтинг, на рік і 47 днів зупинили будівництво підземки в надії на те, що це буде удар по Філатову.

– Для більшості представників нинішньої центральної влади Дніпропетровщина – рідний регіон. Але, замість сприяння, вони або заважають, або заплющують очі на перебіг нинішньої кампанії.

– Називаймо речі своїми іменами. За цим стоїть не тільки центральна влада. Важливо знати, хто є ляльководом цих процесів. Я і люди в Дніпрі розуміємо, що за цим стоять фінансово-промислові групи Коломойського і кримінальний клан Петровського, за п’ять років я зміг зняти їх із потоків і мінімізувати вплив на місто. Через це вони бісяться. І крім зеленки і нашатирю – поліція ж затримує цих людей, простежує їхні зв’язки, – ми бачимо кампанію дифамації мого імені на центральних телевізійних каналах, які належать Коломойському. Багато інтернет-медіа з різними власниками беруть участь у цьому.

– У ЗМІ прізвища Ігоря Коломойського, Геннадія Корбана, Бориса Філатова звучали в контексті: партнери, політичні опоненти, а тепер – вороги. Яке сприйняття Коломойського у вас нині?

– Ситуація дуже проста, я ніколи в цієї людини не працював. Я не був його підлеглим. Не був службовцем ПриватБанку. Як би народний поголос нас не ототожнював.

Так, у мене були з ним стосунки, коли я працював в Облдержадміністрації в 2014-15 роках, коли він очолював регіон. І як адвокат я обслуговував деякі його бізнес-проєкти. Але це не означає, що на якомусь з етапів я був у його підпорядкуванні чи підлеглим.

Коли мене обрали на посаду голови міста, виникла дилема: обслуговувати Коломойського або діяти в інтересах територіальної громади? Але подивімося правді в очі – знищено аеропорт, є монополія його авіакомпаній, які продають квитки з Дніпра до Києва за ціною перельоту з Києва до Нью-Йорка. Знищено клуб “Дніпро”. Баскетбольна арена в напівзруйнованому стані.

– Зупинімося на одному з прикладів. “Дніпро хоче літати, а йому обрізали крила” – цитую вас, щоб нагадати про парі. Але поясніть, чому в промисловому центрі столиці досі немає ані летовища, ані сучасного терміналу?

– Знову все через одну людину, яка намагається монополізувати транспортні потоки, скерувати пасажирів на свої авіакомпанії і свої ж базові аеропорти. Він не пускає в Дніпро жодну з іноземних фірм, щоб вони за прийнятними цінами літали в Європу.

Йдеться про великі авіакомпанії, а що говорити про лоукост-перевізників – вони взагалі не можуть підійти й близько до нашого аеропорту. Ця людина весь час заробляє на дніпрянах. І я не маю права дозволити йому робити це й далі.

З летовищем зрозуміло. Метрополітен, мости, дороги – вас критикують через ці довгобуди. Яка ситуація з реалізацією важливих для міста інфраструктурних проєктів? Наші колеги дослідили всі обіцянки (публічні) Філатова і в різних рейтингах дають вам 4-7 місце за їх виконанням.

– Ну, якщо говорити про кампанію 2015 року, про ті обіцянки, які я давав, то можна подивитися програму – 95% я виконав. Як оцінити цей процес? Простий приклад – метро. Чи можу я відповідати за те, що центральна влада просто не видає впродовж року дозволів на вибухи? Водночас підрядник – компанія із серйозною репутацією, яка побудувала найбільший аеропорт у Стамбулі. Турецька Limak, яку, до речі, не я вибирав. Її обрали на міжнародному тендері консорціум міжнародних банків ЄБРР і ЄІБ. Але місто фактично стало заручником. І люди це бачать, і те, що вони мене підтримують, підтверджують соціологічні дослідження.

– Підсумуймо п’ять років діяльності, перед тим як обговорювати перспективи другої каденції.

– Ми зробили дуже багато. Більше, ніж усі інші за 30 років. До того ж я не скаржився на “папередніків”: не нарікав на попереднього мера, на голів ОДА, які зараз є опонентами. Маю на увазі Олександра Вілкула. Я не тицяв пальцем на те, в якому стані мені дісталося міське господарство.

За п’ять років провели тисячі ремонтів житлового фонду, зношеного на 80%. Інфраструктурні проєкти. Ремонт мосту, на який із центрального бюджету не взято жодної копійки. Не забуваймо, що наш міст до 50-річчя Жовтневої революції будував увесь Радянський Союз – країна-гегемон. Тут навіть працював Іркутський мостобудівний загін. А зараз коштом територіальної громади ми зробили його капітальний ремонт самостійно.

Але водночас пам’ятаймо, що мости сиплються по всій Україні. І держава не встигає їх лагодити. І це те, про що я попереджав і президента, зокрема, під час нашого парі. Я говорив, що критична інфраструктура скрізь нині зношена до краю. І не хотілося б зловтішатися, але час підтвердив правоту моїх слів. І держава не може перекладати це на плечі територіальних громад.

– Чи був певний ухил у бік культурного розвитку міста, коли фестивалі, телеканали стали пріоритетнішими за інфраструктурні проєкти?

– Це суб’єктивна думка. Наприклад, жителі лівого берега вважають, що ми більше робимо на правому. Хоча з часів Радянського Союзу ліва частина міста завжди була більш індустріальною й депресивною. Я не люблю цього слова, і для мене всі жителі однакові. Якщо ж говорити про культуру, то ми звернули свій погляд на її розвиток з однієї простої причини – люди втомилися. Вони втомилися від нескінченних проблем, від нескінченної економічної кризи, від війни. І нам вдалося в ті нелегкі часи (а останні п’ять років були важкими) для країни змінити ментальність у постіндустріальному, промисловому місті. І стало якось легше дихати. У нас люди танцюють сальсу, відбуваються джазові фестивалі. На день міста, коли ми робили концерт симфонічної музики, скептики не хотіли цього сприймати.

– Окрім скептиків, є ще й критики, які наголошують: під час пандемії потрібно переглянути стиль життя всієї країни. Як ви прокоментуєте заяву прем’єра Дениса Шмигаля, що місцеві комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій повинні самостійно посилити карантин для недопущення стрімкого поширення хвороби. З одного боку, ніби логічно, тому що держава має надавати сервіс, а місцева влада ухвалювати рішення. А з іншого – видається, що відповідальність за погіршення епідемситуації далі перекладатимуть на громади.

– Я не люблю відповідати запитанням на запитання. Але це той випадок, коли є одне запитання і немає відповіді: куди подівся коронавірусний фонд? Фонд, у який стягнули мільярди гривень з усієї країни, зокрема пограбувавши місцеве самоврядування. Уся країна знає, що епідемія шириться серйозними темпами, але на боротьбу з Фонду витрачено тільки 1% коштів. Усе інше закопали в дороги з метою піару перед виборами. Це злочин. Фактично основний фінансовий і організаційний тягар боротьби з епідемією впав на плечі місцевого самоврядування. І це кейс не тільки Дніпра, а всієї країни. Я знаю це точно, ми спілкуємося з мерами, і вони говорять про те, що від центральної влади як допомогу вони нічого особливо не отримали.

– Але мери говорять і про те, що триває саботаж децентралізації…

– Одну з найуспішніших реформ у нас в країні не просто згорнули і не просто саботують, її буквально знищують. І знищують нечуваними темпами. Рік “зелених” при владі обійшовся бюджету Дніпра мінус 2,5 млрд гривень. А всі питання пов’язані з тим, що ДФРР (Державний фонд регіонального розвитку) зупинив субвенції на соціально-економічний розвиток – скрізь в Україні стоять школи, дитячі садки з незакінченими ремонтами, так само і в нас у Дніпрі. Тут, безперечно, провина центральної влади, оскільки вона поставила хрест на цих проєктах.

– Вибори допоможуть поставити крапку з реформою децентралізації?

– Є два сценарії розвитку подій. Гадаю, на виборах (і це не тільки моя думка, а й експертного співтовариства і політологів) монобільшість зазнає фіаско. За півтора року вони досягли неможливого – змусили об’єднатися проти себе всіх. Тому дуже хотілося б, щоб зе-команда зробила висновки. І це не чиясь лиха воля. Ми з ними не хотіли воювати. І завжди наголошували, що наша партія “ПРОПОЗИЦІЯ” не опозиція й налаштована конструктивно. Тож працюймо для людей. Хотілося б, щоб, отримавши такий “холодний душ”, вони схаменулися, відчепилися від місцевого самоврядування й зрозуміли, що це не вертикаль влади, а окрема гілка влади, яка має право на існування конституційно в усіх країнах світу. Їм нема чого лізти нам ані в кишеню, ані в душу. Якщо вони не зроблять висновків, я не знаю, напевно, піде процес об’єднання, зокрема, регіональних проєктів, бо далі ніхто не терпітиме (особливо отримавши мандат довіри) прямого знущання з територіальних громад, лідерів місцевого самоврядування.

– У сценаріях “як пройдуть вибори” обговорювали, що їх можуть скасувати через пандемію, зірвати через падіння рейтингів, але зараз виник третій сценарій – можливо провокації, можливо політтехнології поліпшення своїх результатів – “демоверсія” всеукраїнського референдуму 25 жовтня. Як ставитесь до ініціативи?

– Одне зі знущань – так зване опитування Зеленського. Я не можу спростувати або підтвердити інформацію документально, але це суто російський сценарій. Я чув про нього два місяці тому, що його розробляли політтехнологи Суркова. Ми можемо знайти цьому підтвердження, зокрема, в інтернеті. Це обговорювали політологи, але тоді йшлося, що опитування підготують завчасно. Хоча треба врахувати – влада все робить косо-криво, тож вони вирішили: можна й за 12 днів до виборів. Це абсолютно антиконституційна ініціатива і незаконна. У нас є виборчий кодекс, там розписано всі процедури, зокрема фінансування. Тобто таких опитувань не може бути за жодних обставин на виборчих дільницях. Відповідно, вони збираються проводити його на вулицях. А як? Я наведу простий приклад. У Дніпрі трохи більше ніж 400 дільниць. Щоб провести таке опитування, на кожну треба поставити щонайменше 2-4 людини. Ну нехай дві. Вважайте, 800 осіб. Де вони їх візьмуть? Кожному треба видати планшет. А хто платитиме гроші? Якщо за це заплатить держава –це чистий злочин. Якщо якісь спонсори – знову злочин. Я не розумію, як це можна реалізувати навіть технологічно. Я не уявляю, в якій умовно законній формі вони готові втілити це опитування.

За логікою Суркова, технологія дуже проста – підвищення активності виборців для “зелених”, оскільки вони провалили всі передвиборчі обіцянки. Тобто так вони хочуть створити інформаційний шум, щоб мобілізувати своїх прихильників. Але якщо у великих містах ці технології можна визначити, то як це зробити в ОТГ в Карпатах, Івано-Франківській області? Хто це робитиме? Таке опитування не репрезентативне. Чиста фікція, обман.

Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу, щоб бути в курсі найважливіших новин: t.me/proposicia