Андрій Райкович: Освоєння нових освітніх цифрових платформ учнями й учителями – пріоритет на наступну каденцію

«Пропозиція» створює освіту майбутнього. 3D-моделювання, профільні класи, ресурсні центри – у Кропивницькому освітня галузь розвивається дуже швидко. За 5 років у розвиток закладів освіти місто вклало 4,5 мільярда гривень.

«У міста був період, коли інвестиції в школу були близькі до нуля. Коли мене обрали міським головою, мені доповіли, що в одній із шкіл діти сидять у класах у куртках та пальтах. Тоді першочерговим завданням було не стільки створення школи майбутнього, скільки наздогнати сьогодення», – розповідає один із засновників «Пропозиції», міський голова Кропивницького Андрій Райкович.

2015 року повне фінансування освіти в місті становило 470 мільйонів гривень. Сьогодні річне забезпечення – понад мільярд гривень. У школи й дитсадки закуплено комп’ютерної техніки на 11,5 мільйона гривень. Більше ніж 3 мільйони гривень витрачено на технологічне обладнання. Майже 10 мільйонів – на благоустрій закладів.

Успіх починається з комфорту

«Ми не матимемо майбутнього, якщо не вкладати гроші в освіту. Місто буде конкурентним тоді, коли в нас буде якісна, сучасна українська школа. Освоєння нових цифрових платформ учнями й учителями буде пріоритетом на наступні роки», – каже Андрій Райкович.

Упродовж п’яти років у місті зробили капітальні ремонти систем опалення і теплотрас у 19 закладах, у 15 будівлях установили індивідуальні теплопункти, у 21 – проводять комплексну тепломодернізацію. Вже замінено 90% вікон у школах і дитячих садках.

«Проблема, про яку раніше не говорили, але за останні роки й у цьому напрямі відбувся якісний прорив: відремонтували туалетні кімнати. Завершується й повна модернізація системи опалення, тепер комфорт учнів буде на належному рівні», – розповідає директорка школи №6 Надія Кравченко.

Оновлення шкільних спортзалів було одним із пунктів передвиборчої програми тоді ще кандидата на посаду міського голови – планували капремонти п’яти на рік, за п’ять років зробили 27. Реконструйовано 8 актових залів та 10 їдалень.

«З’явилося сучасне спортивне обладнання, покриття, роздягальні, вентиляція», – говорить директорка НВО «Мрія» (колишня школа №13) Лідія Титаренко.

Якісні зміни зачепили і дитячі садочки.

«Усі вікна, вхідні двері замінені на енергоощадні. Плюс зроблено капітальний ремонт харчоблоку. До речі, це не тільки в нашому закладі. Якщо в школах ремонтували спортивні зали, то в дошкільних закладах велику увагу приділяли саме харчоблокам та обладнанню», – зазначає директорка дитячого садка №46 Лілія Сорока.

3D-візуалізація і цифрова освіта

Зміни в підходах до харчування вимірюються не лише технологічним оновленням: якщо 2015 року сніданок учня 1–4 класу коштував міському бюджету 3 гривні, то сьогодні – 12 і його надають школярам безкоштовно. Вдвічі збільшена грошова норма харчування в дитсадках. Безплатно харчуються діти всіх пільгових категорій.

Міський голова Андрій Райкович переконаний, побутові умови важливі, але не вони головні в навчанні. Тому за п’ять років для міської освіти купили понад тисячу одиниць цифрової техніки: комп’ютери, ноутбуки, планшети, інтерактивні дошки, проектори, 3D-принтери. Кропивницький став другим містом після Львова, де в більшості шкіл запроваджено програму візуалізації mozaBook.

«Вчителі вже не уявляють освіти без цього обладнання. Мені самому дуже цікаво, не кажучи про дітей. У програмному забезпеченні багато візуальних 3D-сцен з усіх предметів, які можна дотиком пальця обертати в усіх просторових положеннях, зазирати всередину», – зазначає вчитель математики та економіки школи № 16 Олександр Задорожний.

Від швейного устаткування до робототехніки

В умовах різкого скорочення державного фінансування на освіту, в Кропивницькому пішли шляхом розвитку освітніх послуг через створення ресурсних центрів.

«Це чудова ідея. Адже наповнити обладнанням, яке викликає в дітей захоплення, усі школи міста дуже складно. А таких центрів, де учні всіх шкіл отримуватимуть знання на сучасному обладнанні – від швейного та кулінарного до робототехніки і 3D-моделювання, у місті буде кілька. Це наближає дитину до усвідомленого вартісного бачення того, що вона вчить, що робить власними руками», – розповідає вчителька з технологій (колишнє трудове навчання) школи №20 Олена Горобець.

Із початком військової агресії проти України змінили й зміст шкільної військової підготовки. Замість марширування по 1,5 години на тиждень учні проводять шість годин на місяць у сучасних центрах, обладнаних інтерактивними лазерними тренажерами.

«Можемо відпрацьовувати вогневу підготовку всім взводом одночасно», – наголошує викладач захисту України із школи №16 Сергій Савенко.

Помітним кроком до системного оновлення освітніх підходів стала оптимізація мережі старших класів. Впроваджено електронну реєстрацію в 10-й, профільний клас – учні продовжують навчання за обраною ними спеціалізацією, підготовку до подальшої кар’єри у сприятливому середовищі.

«Це працює: учні із класів профільної освіти стовідсотково пішли здавати саме «свої» предмети під час ЗНО», – зауважує начальниця міського управління освіти Лариса Костенко.

У позашкільній освіті розширили кількість напрямів гурткової роботи. У 34 гуртках Центру дитячої та юнацької творчості займається понад 1200 дітей, вони задіяні в загальноміських культурних і розважальних заходах.

«Із міського бюджету виділяють кошти на поліпшення матеріально-технічного стану, проведення ремонтів, бо стан будівлі давно бажав бути кращим. Нам утеплили горище, поміняли частково систему опалення, придбали нові стільці для актового залу, замінили вікна в класах», – говорить директорка міського Центру дитячої та юнацької творчості Євгенія Силантьєва.

Інклюзивна освіта – рівні можливості

Суттєві зміни відбулися і в царині освіти дітей з особливими потребами. Нещодавно їх просто прибирали подалі з очей до закритих спецшкіл. Сьогодні вони – рівноправні учасники освітнього процесу.

«За 2–3 роки ми відчули конкретні результати, жодних конфліктних ситуацій між дітьми не виникало. 2017 року були оснащені кабінети лікувальної фізкультури та кімнати психологічного розвантаження – сенсорні кімнати. За допомогою цього обладнання дітей почали переводити в загальні класи, їм стали скасовувати діагнози», – наголошує директор інклюзивно-ресурсного центру № 3 Юрій Воронов.

Ще 5 років тому в місті нічого не знали про інклюзивну освіту, згадує міський голова Андрій Райкович.

«Зараз у нас є три інклюзивні центри, нова якість освіти та соціального життя для діток з особливими потребами. Діти задоволені, їхні батьки задоволені. Усе це дає позитивний емоційний заряд, відчуття, що ти не просто протер штани в міській раді. Це дає мотивацію не зупинятися», – каже Андрій Райкович.

Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу, щоб бути в курсі найважливіших новин: t.me/proposicia